DOI: https://doi.org/10.31318/0130-5298.2017.43.0.131932

Traditions of Biedermeier in the Galician musical culture of the XIX century

M. Novakovych

Abstract


The musical art of Galicia in the first half of the XIX century is considered in the context of the Austrian cultural multidivision represented by the Biedermeier period. As an artistic style and epoch, Biedermeier is a product of the Austro-Germanic tradition, uniting composers with different stylistic manners. There is a Biedermeier musical canon, formed by the genres of the song, a lyrical piano play, a genre scene in the singspiel, etc. The article raises the problem of the Biedermeier relation to the tradition, which is well traced on the example of the Galician composers of the first half of the XIX century. It is noted that the creative personality of D. Bortnyansky became the high canon for the then Galician musical culture. Biedermeier did not offer musical and aesthetic declarations, primarily determined at the level of institutions, in particular the musical choral societies Liedertafel. It is analysed that in Liedertafel’s manner, most of the choral secular works of M. Verbitsky, I. Lavrivsky and their followers are written. They include songs of idyllic and landscape nature. The reason for their writing was the experience of their perception by the then public. The popularity of the Austrian-German Liedertafel music in the Galician-Ukrainian environment is the result of the response that she found in the local listening audience. In the process of analyzing the works of M. Verbitsky, I. Lavrivsky and composers of the younger generation, semantic codes were revealed that correspond to the existential perception of the world by Galician recipients of the middle of the XIX century and also to their musical tastes


Keywords


Austro-Germanic tradition; Biedermeier era; Liedertafel choral tradition

References


Bazhan`skij, P. (1881). Gdeshho pro muzy`ku v zagali, a pro spiv pry`grobny`j v osobennosty`[Something about music in general, and the funeral song in particular]. Dilo. L`vov, 1881, 32–34.

Gofmanstal, G. (1995). Avstriya v zerkale svoey literaturyi [Austria in the mirror of its literature]. Izbrannoe: Per. s nem. / Predisl. Yu. Arhipova; Komment. E. Vengerovoy. Moskva : Iskusstvo, 643–655.

Dal`gauz, K. (2014). Romanty`zm i bidermayer. Pro xaraktery`sty`ku doby` restavraciyi v istoriyi muzy`ky` [About the characterization of the period of restoration in the history of music]. Praci muzy`koznavchoyi komisiyi NTSh. L`viv, 377–393.

Mihaylov, A. (2009). Izbrannoe. Fenomenologiya avstriyskoy kulturyi [Selected. Phenomenology of Austrian Culture]. Moskva : Universitetskaya kniga, 391.

Pylypovych, V. (2008). Salonni rozvagy` galy`cz`ky`x lidertafel` [Salon entertainment of the Galician Liedertafel] / o. My`xajlo Verby`cz`ky`j. Lidertafel` – pisni dlya cholovichy`x kvartetiv. Peremy`shl`, 7–16.

Chaki, M. (2001). Ideologiya operetty i venskiy modern. Kulturno-istoricheskiy ocherk [Opera’s Ideology and Vienna Modernism. Cultural and historical essay]. Sankt-Peterburg : Izdatelstvo imeni N. I. Novikova, 348.

Chyzhevs`kyj, D. (1956). Istoriya ukrayins`koyi literatury` [The History of Ukrainian Literature]. Vid pochatkiv do doby` realizmu. N`yu-Jork, 511.

Caton, A. T. (2011). Disenchantment during the Biedermeier Period – Political Subtexts in Schubert’s Songs. Ph.D., Musicology .Cardiff University, 228.

Gramit, D. (1993). Schubert and the Biedermeier: The Aesthetics of Johann Mayrhofer’s «Heliopolis» in Music and Letters, 74, 3. Oxford : Oxford University Press, 355–382.

Kudryk, B. (2001). Dzieje ukraińskiej muzyki w Galicji w latach 1829–1873 [History of Ukrainian music in Galicia in 1829–1873 years]; przygot., opatrz.: Jurij Jasinowski, Włodzimierz Pilipowicz. Przemyśl : Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, 140.

Oesterreichisches Musiklexikon online. Available at :

ac.at/ml/musik_B/Biedermeier.xml">http://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_B/Biedermeier.xml (Аccessed: 20.09.2017).


GOST Style Citations


Бажаньскій П. Гдещо про музыку въ загалі, а про спів пригробный въ особенности / Діло. Львов, 1881. Ч. 32-34.

Гофмансталь Г. Австрия в зеркале своей литературы. Избранное: Пер. с нем. / Предисл. Ю. Архипова; Коммент. Э. Венгеровой. Москва : Искусство, 1995. С. 643–655.

Дальгауз К. Романтизм і бідермаєр. Про характеристику доби реставрації в історії музики / Праці музикознавчої комісії НТШ, Львів, 2014. С. 377–393.

Михайлов А. Избранное. Феноменология австрийской культуры, Москва : Университетская книга, 2009. 391 с.

Пилипович В. Салонні розваги галицьких лідертафель / о. Михайло Вербицький. Лідертафель – пісні для чоловічих квартетів, Перемишль, 2008. С. 7-16.

Чаки М. Идеология оперетты и венский модерн. Культурно-исторический очерк. Санкт-Петербург : Издательство имени Н. И Новикова, 2001. 348 c.

Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму. Нью-Йорк, 1956. 511 c.

Caton A. T. Disenchantment during the Biedermeier Period – Political Subtexts in Schubert’s Songs. Ph.D., Musicology (Cardiff University, 2011). 228 s.

Gramit D. Schubert and the Biedermeier: The Aesthetics of Johann Mayrhofer’s «Heliopolis» in Music and Letters, vol. 74, no. 3. Oxford : Oxford University Press, 1993. Р. 355–382.

Kudryk B. Dzieje ukraińskiej muzyki w Galicji w latach 1829–1873; przygot., opatrz.: Jurij Jasinowski, Włodzimierz Pilipowicz. Przemyśl : Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, 2001. 140 s.

Oesterreichisches Musiklexikon online. URL : http://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_B/Biedermeier.xml (дата звернення: 20.09.2017).





2520-2510 (online)
0130-5298 (print)